Стежками Закарпаття

Закарпаття – єдина з областей України, яка межує з чотирма країнами Карпатського Єврорегіону – Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією. Завдяки геополітичному розташуванню і природно-кліматичним особливостям, область має надзвичайно сприятливі умови для розвитку туризму і оздоровлення людей.

Близько 80% території Закарпатського краю займають гори, серед яких найвища точка України – гора Говерла (2061 м). На території області беруть початок 9429 рік, річок і потічків, знаходиться 137 природних і штучних водойм.
У 2014р. на охорону навколишнього природного середовища підприємствами та організаціями області витрачено 76,6 млн. грн., у т.ч. 5,4 млн.грн. капітальних інвестицій. В Українських Карпатах збережені найбільші в Європі ділянки пралісів, унікальні угрупування альпійського поясу флори і фауни. Гарантом забезпечення збереження і відтворення генофонду рослинного і тваринного світу, різномаїття природних екосистем є заповідники та національні природні парки. На території області створені та діють 4 такі об’єкти: Карпатський біосферний заповідник та три національні природні парки: Зачарований край, Ужанський і Синевир, під охороною яких перебуває 146,0 тис.га земельних площ. Екосистема Карпатського біосферного заповідника віднесена до найцінніших екосистем землі і входить до міжнародної мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО.

Одним із основних компонентів довкілля є дикі тварини, які перебувають у стані природної волі у лісах, водоймах, болотяних та сільськогосподарських угіддях. Мисливські угіддя Закарпаття займають 743,8 тис.га і всі забезпечені мисливським впорядкуванням. Право на ведення мисливського господарства надано 38 господарствам. Охорона, відтворення та використання диких тварин є основним завданням мисливських господарств. У 2014р. витрати на ведення мисливського господарства збільшились проти 2013р. на 9,3% до 6551,2 тис.грн. На охорону, відтворення та облік диких тварин, впорядкування мисливських угідь було використано 1984,8 тис.грн., 79,0% яких припадає на збереження та відтворення мисливських тварин, 15,0% – на охорону диких тварин та боротьбу з браконьєрством, 1,0% – на облік мисливських тварин, 5,0% – на упорядкування мисливських угідь.

М’який помірно-континентальний клімат, мальовнича природа з багатою і різноманітною рослинністю, наявність мінеральних вод, багатовікові традиції і самобутня культура населення краю складають унікальний рекреаційний і соціальний потенціал, на основі якого сформувалися бальнеологічні й кліматичні курорти з санаторно-оздоровчими закладами державного та місцевого значення. Згідно з шкалою оцінки клімату рекреаційних районів територія області дістала оцінку “найкраща” за сумарною тривалістю сприятливих для відпочинку періодів.

Один із вирішальних факторів курортних ресурсів Закарпаття – мінеральна вода. Основними користувачами мінеральних вод Закарпаття є санаторії та заводи по її розливу. Діяльність санаторіїв області, які відносяться до бальнеокліматичних, базується на використанні запасів підземних лікувальних мінеральних вод.

На території області налічується 33 родовища мінеральних вод, з них розробляється
24 родовища, що становить 8,2% від загальної кількості родовищ мінеральної води по Україні. На підставі спеціальних дозволів на користування надрами з метою промислового розливу, бальнеологічного лікування 30 суб’єктів господарювання здійснюють геологічне вивчення, у т.ч. дослідно-промислову розробку або видобування мінеральних вод.

Розробка родовищ мінеральної води в різних обсягах здійснюється підприємствами таких районів, як Берегівський, Мукачівський, Міжгірський, Свалявський, Ужгородський та Хустський.

В області налічується понад 360 джерел мінеральної води та 30 типів різних за хімічним складом та лікувальними властивостями. На території Закарпаття основним бальнеологічним ресурсом є майже всі найвідоміші мінеральні води, такі як: гідрокарбонатно-натрієві, хлоридно-гідрокарбонатні, гідрокарбонатні-сульфатні.

Тож обов’язково завітайте до нас!

 

Смерека – все про Закарпаття